Енергоефективність та стандарти "зеленого будівництва"

Як енергоефективність будівлі впливає на сертифікацію будівлі міжнародними агенствами на відповідність «зеленому будівництву». Загальні екологічні критерії.

Тренд на «зелене» будівництво бере свої початки ще з початку першої енергетичної кризи 70-х років минулого століття. Коли ціна на енергетичні ресурси змусила всіх звернути свою увагу на важливість проблеми енергозбереження. З джерел U.S. Energy Information Administration (EIA) відомо, що приблизно 48% всієї виробленої енергії та близько 75% всієї виробленої електроенергії в США споживається саме будівлями, а це 44,6% викидів СО2, що еквівалентно 9 млрд тон. Аналогічна ситуація складається і в Україні, де найбільшим споживачем природнього газу є саме комунальний сектор з щорічним об’ємом спалювання близько 16 млрд метрів кубічних. Не дивно, що напрямок «зеленого» будівництва завжди асоціюється з показниками рівня споживання та енергоефективності самої будівлі.

Основними національними стандартами, які покликані регулювати норми енергоефективності при будівництві та реконструкції сьогодні є ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» та ДСТУ Б EN 15217:2013 «Енергетична ефективність будівель». В основному, цими документами нормується енергоспоживання будівлі в цілому, але акцент стоїть в першу чергу на огороджуючих конструкціях, мало уваги приділяється так званому напрямку ZEB (zero-energybuiding) – будівництво високоенергоефективних будинків, що виробляють енергії з відновлювальних джерел стільки скільки і споживають. Більш широко питання енергоефективності регулюють різного роду дерективи ЄС, наприклад EPBD (Energy Performance of Buildings Directive).  Але насправді комплексний підхід до проблеми відповідності будівлі вимогам «зеленого» будівництва проявляється в стандартах, перші з яких почали розроблятися ще 25 років тому та еволюціонують і по сьогоднішній день. По суті, це збір певних критеріїв з різною питомою вагою за допомогою яких відбувається сертифікація будівлі та присвоєння їй певної оцінки по шкалі того чи іншого стандарту. Але спочатку, що ж таке «зелене» будівництво - це практика експлуатації та зведення будівель, збереження або підвищення якості будівель і комфорту їх внутрішнього середовища, мета якої - зниження рівня споживання енергетичних і матеріальних ресурсів на протязі всього життєвого циклу будівлі: від вибору ділянки з проектування, будівництва, експлуатації, ремонту та знесення. Це мінімальний вплив людини на навколишнє середовище. Саме такий підхід і є основоположним у всіх системах сертифікації, яких за довгий час назбирався цілий ряд. Деякі залишилися та застосовуються в основному на національних рівнях, а деякі завоювали авторитет та вийшли на міжнародні ринки де з успіхом застосовуються для відображення відповідності будівлі сучасному тренду в проектуванні та будівництві. Ось деякі з них:

 

LEED (США);

BREEAM (Великобританія);

DGNB (Німеччина);

Green Globes (США, Канада);

Living Building Challenge;

Beam (Гонконг);

CASBEE (Японія);

Green Mark Scheme (Сінгапур);

Green Star SA (ПАР);

Pearl Rating System for Estidama.

 


Найстарішою та найрозповсюдженішою є система сертифікації BREAM (Building Research Establishment Environmental Assessment Method) – метод оцінювання будівельних конструкцій на екологічну ефективність та рівень енергоефективності. Була створена в Великобританії на почтку 90-х років. Даною системою сертифікації вже атестовано біля 300000 будівель. В Києві такою будівлею є БЦ «Астарта» на вул. Ярославській. За час свого існування до цієї системи було занесено чимало змін, але основні критерії за якими відбувається оцінювання будівлі на екологічну та енергетичну стійкість залишилися:

Управління (11% в загальній оцінці)

Здоровий мікроклімат (14%)

Енергоефективність (16%)

Транспортні розв’язки поруч (10%)

Використання водних ресурсів (7%)

Матеріали для будівництва (15%)

Поводження з відходами (6%)

Використання земельних ресурсів (13%)

Шкідливі викиди (8%)

Інновації (10%)

Загальний рейтинг має 5 оцінок: пройдено, добре, дуже добре, відмінно,  неперевершено.


Слідуючою за розповсюдженістю та кількістю сертифікованих об’єктів є система LEED (Leadership in Energy and Environmental  Design). Згідно даних компанії, вже близько 30000 обєктів отримали сертифікат, та більше 40000 на стадії сертифікації. Дана система зародилася в США та набирає все більшого розповсюдження. Особливою відмінністю є необхідність початку процесу оцінювання та нагляду сертифікованого спеціаліста вже на стадії проектування. А також є можливість проходження сертифікації окремого приміщення, як наприклад офіс компанії Shell в БЦ «Торонто» по вул. Велика Васильківська, 100. В основі оцінювання енергоефективності комерційної нерухомості лежить американський стандарт ANSI/ASHRAE/IESNA Standard 90.1–2010. Основними критеріями за якими нараховуються бали:

Місце розташування та транспортні розвязки

Місце в локальній екосистемі

Використання водних ресурсів

Енергоефективність

Матеріали для будівництва

Здорове внутрішнє середовище

Інновації

Місцеві пріоритети

Загальний рейтинг має 4 оцінки: сертифіковано, срібло, золото та платина.



Система оцінювання DGNB (German Sustainable Building Council)  це німецький стандарт оцінювання екологічної та енергетичної стійкості будівлі. Зявився відносно не так давно, але за цією системою вже атестовано близько 1000 обєктів. Відноситься до прогресивних стандартів другого покоління, адже включає в собі найкращі методи та підходи до оцінювання. Основні критерії є широкими та включають в собі підрозділи:

Екологічність (життєвий цикл, місцевий вплив на навколишнє середовище, забезпечення сталого використання ресурсів, попит на питну воду та обсяг стічних вод та ін.)

Економічність (Експлуатаційні витрати, інвестиційна привабливість та ін.).

Функціональність та комфорт (Тепловий комфорт, акустичний комфорт, мікроклімат та ін.).

Технічні критерії (Легкість очищення будівельних компонентів, зручність утилізації, звукоізоляція, мобільна інфраструктура та ін.).

Організація процесу (проектування, будівництво, експлуатація, демонтаж).

Оцінка участку та району розташування.

Загальний рейтинг має 4 оцінки: сертифіковано, срібло, золото та платина.

Всі системи оцінювання мають свої особливості та переваги, але те що їх ставить в один ряд це ті вигоди, які отримує кожен з учасників процесу будівництва та ескплуатації. Для орендаря це можливість створити більш комфортне середовище для співробітників, в кожній системі оцінювання достатня увага приділяється комфорту всередині будівлі.

Девелопер отримує маркетингову перевагу на ринку, можливість швидше заповнити вакантність, підвищити ставку капіталізації, легше отримати кредитне фінансування, забезпечити будівлі стабільний і платоспроможний потік орендарів. Сертифікат відповідності «зеленим» вимогам це сучасний тренд. 

Інвестор насамперед знижує ризики морального старіння активу, підвищення цін на енергоресурси і покращує корпоративний імідж.

Для архітекторів, проектувальників, інженерів і підрядників участь в проекті, що сертифікується за міжнародними стандартами, - це незалежне міжнародне підтвердження їх компетенції, якості проектних рішень і додаткова конкурентна перевага.