Підвищення енергоефективності стін.

Опір теплопередачі огороджуючих конструкцій нормується державними будівельними нормами ДБН В-2.7-31:2016. Норматив встановлює мінімальні вимоги до теплоізоляційних властивостей  стін, перекриттів, дверей та світлопрозорих конструкцій будинку. Останнім часом ці норми переглядаються все частіше і пройде не так багато часу як вимоги щодо мінімального опору теплопередачі наблизяться до середньоєвропейського рівня. Наприклад,  згідно інформації Європейської Асоціації виробників ізоляційних матеріалів  EURIMA (https://www.eurima.org/resource-centre/facts-figures/u-values-in-europe.html) мінімальний


опір теплопередачі стінових конструкцій, що вимірюється в м2К/Вт, для Латвії – 4, для Литви – 5, для Швейцарії – 5, для Норвегії  - 5,5. Ще в 2012 році Європейським парламентом була прийнята деректива 2012/27EU щодо енергетичних характеристик будівель, де проголошено курс на підвищення класу енергоефективності нових та вже збудованих будівель. Тенденція, мабуть, всім зрозуміла. Тож наскільки теплими мають бути стіни сучасного будинку? Відповідь проста – настільки, щоб рахунки за спожиту енергію були мінімальними на протязі всього періоду експлуатації. Саме цей фактор іноді стає вирішальним при виборі житла чи об’єкту інвестування для європейських споживачів через дороговизну енергоресурсів.  Досягнути мінімального рівня енергоспоживання  можна, використовуючи інноваційні матеріали та контроль якості робіт на всіх етапах будівництва. Теплим буде будинок, який побудований з енергоефективних блоків достатньої товщини. Не варто зводити стіни з важких матеріалів, а потім їх утеплювати безкінечним шаром утеплювача. Краще спроектувати будинок так, щоб основну роль в тепло збереженні відігравала несуча стіна, а система утеплення була тільки доповненням. На сьогоднішній день, на ринку є стінові керамічні або газобетонні блоки, що забезпечують опір теплопередачі на рівні діючих будівельних норм.

Але чи буде достатнім такий рівень енергозбереження для людей, котрі інвестують в  майбутнє своє та своїх дітей? Очевидно,  для того щоб будинок отримав високий клас енергоефективності, його фасадну частину слід доповнити системою утеплення, яка не тільки додасть додаткового теплоопору стіні та зменшить енерговитрати на обігрів, а й захистить саму стіну від зовнішніх впливів та буде основою під декоративні шари. Питання тільки в тому, яку систему утеплення краще обрати та на що звернути увагу.  На сьогоднішній день на ринку представлені системи утеплення  мокрого типу на основі пінополістиролу та базальтової вати, системи навісного вентильованого фасаду та системи утеплення теплоізоляційними сумішами, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Для енергоефективних блоків найкраще підійдуть матеріали з високою паропроникністю, щоб стіна мала можливість «дихати» та залишатись сухою протягом всього періоду експлуатації. В системі утеплення має бути відсутнє продування, яке буде виводити тепло з приміщення. Хоча сучасними будівельними нормами дозволено використання в якості утеплювача матеріалів груп горючості Г1 та Г2, для власної безпеки та безпеки своєї сім’ї краще обирати негорючі матеріали як базальтова вата та теплоізоляційні суміші, які до того є ще й повністю екологічним матеріалом. Ну і звичайно, найважливішим фактором при виборі системи утеплення є термін ефективної експлуатації або довговічність системи утеплення. Це гарантія того, що таке утеплення буде служити (економити тепло) протягом всього терміну з однаковою ефективністю і не потребуватиме ремонту.

Основною запорукою довготривалої та ефективної служби системи утеплення є контроль за правильністю та послідовністю виконання всіх етапів її монтажу. Навіть самий найкращий матеріал при безграмотному підході та халатному виконанні не буде давати ніякої ефективності. Надійний результат може забезпечити сертифікована бригада від заводу виробника системи утеплення або ж виважений підхід при виборі виконавців робіт. Завжди необхідно звертати увагу на основу, на ній тримається вся система. Вона має бути без бруду та пилу, оброблена ґрунтовкою і що саме головне – рівною. Не вирівняна поверхня не дає можливості приклеїти утеплювач всією площиною під гребінку. Значно збільшується розхід клею, монтаж утеплювача на «ляпухи» створює пустоти під ним і ризики продування та збирання вологи в повітряних прошарках. При великих нерівностях поверхні її попередньо штукатурять. Система утеплення теплоізоляційними сумішами не потребує попереднього вирівнювання.  При  додатковому фіксувані утеплювача за допомого дюбелів, слід звернути увагу, що для керамічних  поризованих блоків потрібне спеціальне кріплення. Поверхня утеплювача має бути  армованою якісною склосіткою  для збереження цілісності декоративного шару. Паропроникні системи утеплення вимагають теж паро проникних фінішних покриттів.